Лохино (московская область)

Польза

Голубика – очень полезный продукт. Повышает концентрацию внимания, имеет противосклеротическое, капилляроукрепляющее, противовоспалительное, жаропонижающее действие. Вот какие ягоды лохины!

Наблюдения за людьми, принимающими данную ягоду, показывают, что листья, как и сами плоды, способствуют снижению содержания сахара в крови. При энтероколитах, гастритах с пониженной кислотностью, циститах очень полезно принимать сок голубики или протертые ягоды.

В качестве слабительного используют отвар листьев кустарника. Кроме этого, большую пользу приносит этот отвар и при диабете, болезнях сердца или малокровии. При лихорадке, воспалении выделительной системы и простуде полезен напиток из ягоды.

Специалисты считают, что сок лохины самый полезный из всех. Он намного ценнее, чем даже напиток из граната. Дело в том, что сок голубики проявляет уникальные антиоксидантные свойства, и веществ этих в соке лохины в несколько раз больше, чем в соках любых других ягод.

Чтобы замедлить ослабление памяти, связанное с возрастными изменениями, необходимо выпивать около полулитра сока лохины.

Было обнаружено еще одно интересное свойство голубики – она содержит вещества, способствующие расцеплению жиров. Это делает ягоду незаменимой для желающих снизить вес. В этих целях ее можно употреблять в любом виде, полезно пить отвар листьев растения.

Недостатки продукта

Больным сахарным диабетом и ожирением 2 — 3 степени кишмиш противопоказан. В этом сорте достаточно много кислот, поэтому людям с высокой желудочной кислотностью нельзя употреблять его в пищу.

Людям, работающим над очищением организма, следует избегать импортного «золотого изюма». Его ягоды имеют характерный ярко-жёлтый цвет. Неестественную окраску они приобретает в результате обработки двуокисью серы. Для обычного рациона продукт безвреден, но при выполнении очистки организма недопустимы химические примеси.

Введите количество продукта “Виноград кишмиш” для подсчета его пищевой ценности

Рецепти з лохини

Сніданок з вівсянки, лохини, кокосової стружки і чорного шоколаду

Нам знадобиться:

• вівсяні пластівці або вівсяна крупа – 60 г;
• чорний шоколад (70% і більше какао) за смаком;
• кокосова стружка – 2 столові ложки;
• лохина – ½ склянки.

Приготування

Промийте вівсяну крупу (пластівці промивати не потрібно), помістіть на плиту, доведіть воду до кипіння, зменшіть вогонь і помішуйте масу до готовності. Якщо ви звикли готувати вівсянку на молоці, то використовуйте звичну кількість молока на 1 порцію. Розтопіть чорний шоколад на водяній бані і залиште його остигати. З’єднайте готові інгредієнти в такій послідовності: вівсянка, шоколад, кокосова стружка, лохина. Помішуйте масу після додавання кожного нового інгредієнта.

Час приготування такої вівсяної каші – 10 хвилин. Заряд корисних вуглеводів і вітамінів забезпечить нормальне функціонування до обіду (або другого сніданку), а шоколад допоможе не спокушатися на солодке протягом дня.

Зелений салат з м’яса індички, овочів і ягід

Нам знадобиться:

• філе індички – 150 г;
• кабачок – 50 г;
• морква – 50 г;
• ріпчаста цибуля – 10 г;
• зелені яблука кислих сортів – 50 г;
• стебло селери – 50 г;
• салатні листя – 100 г;
• лохина – 70 г;
• червона смородина – 50 г;
• брусниця – 50 г;
• грецький йогурт без наповнювачів – 200 г;
• спеції за смаком.

Приготування

Салат максимально простий і швидкий в приготуванні. Така «вітамінна бомба» – відмінний варіант для перекусу або доповнення до обіднього / вечірнього раціону. Якщо подаєте салат на вечерю, то простежте, щоб йогурт був з низьким відсотком жирності (5%). Для обіднього варіанту можна передбачити жирніший наповнювач. Подрібніть всі інгредієнти, змішайте в глибокій тарілці. Для більшого смаку можна додати оливкове масло. Воно розкриє овочеву складову салату і зробить ягідний смак більш чітким і насиченим.

Пищевая ценность

Калорийность лохины невысока – 39 ккал. В ста граммах ягоды содержится 1 г белков, 0.5 г жиров и 6.6 г углеводов.

Чтобы понять, что такое лохина, что это за ягода, описание ее внешнего вида знать недостаточно. Нужно начать употреблять в пищу этот ценный продукт, способный помочь нормализовать обмен веществ, снизить сахар в крови, помочь похудеть и улучшить общее состояние организма. Эта ягода еще и очень вкусная, поэтому оздоровление с ее помощью принесет не только пользу, но и удовольствие.

Лохина – цінна лікувальна ягода, що виростає переважно в болотистій місцевості. Зривати її потрібно дуже акуратно, оскільки ягода ніжна і її легко пошкодити

З цієї ж причини в свіжому вигляді лохина практично не зберігається. Її заморожують, сушать або переробляють в різні заготовки. Але користь при цьому абсолютно не зникає. Так що ж такого корисного містить в собі лохина та чи є шкода для організму від її вживання? Давайте дізнаємося!

Склад лохини

Дослідження ягід лохини в хімічній лабораторії виявило, що найбільше корисних речовин міститься саме в шкірці.

Лохина містить в собі цілий калейдоскоп активних елементів:

• вітаміни — А, С, В1, В2, РР, К1, Е;.
• бета-каротин і каротиноїди;.
• мінерали — кальцій, фосфор, залізо, мідь, калій, натрій, магній;.
• органічні кислоти — лимонна, оцтова, яблучна, бензойна, щавлева;.
• жирні кислоти;.
• амінокислоти (8 незамінних і 12 замінних);.
• ди-і моносахариди;.
• дубильні речовини;.
• клітковина;.
• харчові волокна;.
• пектини;.
• флавоноіди;.
• антоціани ;.
• інші антиоксиданти.

Харчова цінність і калорійність лохини на 100 г продукту: білки ~ 1,1 г; жири ~ 0,6 г; вуглеводи ~ 6,5 г; енергетична цінність ~ 39 ккал.

Своїм забарвленням лохина зобов’язана особливим пігментам, що містяться в шкірці, а запах зумовлюють ефірні олії.

Утилизация люминесцентных ламп

Все лампы такого типа содержат ртуть, которая, как известно, является ядовитым веществом. В разных моделях ламп ее доза может колебаться от 40 до 70 мг. Но даже небольшого количества ртути, находящегося в люминесцентной лампе на 18 Вт, достаточно, чтобы причинить вред здоровью. Ртуть представлена в виде пара, поэтому, если лампа разбилась, нужно сразу же проветрить помещение.

Когда срок службы ламп истекает, их обычно выбрасывают вместе с простым мусором, что совсем неправильно. Существуют фирмы, утилизирующие такие лампы, но к ним обращаются лишь крупные предприятия. Справедливости ради стоит отметить, что количество попадающей в воздух ртути из залежей на свалках не так велико, как количество этого вещества, выбрасываемое при выработке электроэнергии. А так как ЛЛ являются экономными, их использование даже положительно сказывается на экологическом состоянии планеты. Тем не менее утилизация люминесцентных ламп является открытой проблемой.

Польза

Голубика – очень полезный продукт. Повышает концентрацию внимания, имеет противосклеротическое, капилляроукрепляющее, противовоспалительное, жаропонижающее действие. Вот какие ягоды лохины!

Наблюдения за людьми, принимающими данную ягоду, показывают, что листья, как и сами плоды, способствуют снижению содержания сахара в крови. При энтероколитах, гастритах с пониженной кислотностью, циститах очень полезно принимать сок голубики или протертые ягоды.

В качестве слабительного используют отвар листьев кустарника. Кроме этого, большую пользу приносит этот отвар и при диабете, болезнях сердца или малокровии. При лихорадке, воспалении выделительной системы и простуде полезен напиток из ягоды.

Специалисты считают, что сок лохины самый полезный из всех. Он намного ценнее, чем даже напиток из граната. Дело в том, что сок голубики проявляет уникальные антиоксидантные свойства, и веществ этих в соке лохины в несколько раз больше, чем в соках любых других ягод.

Чтобы замедлить ослабление памяти, связанное с возрастными изменениями, необходимо выпивать около полулитра сока лохины.

Было обнаружено еще одно интересное свойство голубики – она содержит вещества, способствующие расцеплению жиров. Это делает ягоду незаменимой для желающих снизить вес. В этих целях ее можно употреблять в любом виде, полезно пить отвар листьев растения.

Сорти лохини

Наразі сорти лохини поділяються на чотири групи:

• низькорослі – в їхню основу покладено вид лохина вузьколиста, схрещений із генетичним матеріалом лохини миртолистої і північної;
• північні високорослі сорти вирізняються високою зимостійкістю і пізнім терміном плодоношення, їх було виведено на основі північноамериканських видів – лохини високорослої з використанням генетичного матеріалу лохини звичайної;
• південні високорослі сорти – це комплексні гібриди північної високорослої лохини і деяких видів лохини, котрі зустрічаються на півдні, що допомогло зробити нові сорти посухостійкими. Крім того, південні високорослі сорти лохини менше залежать від водневого показника ґрунту;
• напіввисокорослі сорти утворилися шляхом подальшого насичення високорослих сортів лохини генами лохини звичайної, що підвищило їхню зимостійкість – ці сорти можуть витримувати температуру до -40 ºC;
• Кроляче око – основою сортів цієї групи є вид лохина прутоподібна, що дозволяє гібридам проявляти підвищену адаптацію до спекотних умов і низького вмісту органічних речовин у ґрунті. Вегетативний період цих сортів дуже довгий, тому немає сенсу вирощувати їх у районах із прохолодним і помірним кліматом – не всі ягоди встигнуть дозріти до зими.

Із цих п’яти груп для вирощування в нашому регіоні придатні тільки північні високорослі сорти, і ми пропонуємо вам опис сортів лохини, які найлегше вирощувати в місцевості з помірним і прохолодним кліматом.

• Блугольд – середньостиглий середньорослий сорт із напіврозлогим кущем і ягодами середнього розміру, солодко-кислими на смак. Сорт із високою зимостійкістю, однак вимагає проріджування і посиленого обрізування.
• Патріот – високорослий середньостиглий сорт із розлогим кущем 1,5 м у висоту, великими світло-синіми ягодами зі щільною шкіркою, що дозрівають в липні-серпні. Дає стабільно високі врожаї – до 7 кг ягід із куща. Сорт стійкий до холодів і типових для лохини захворювань.
• Чиппева – середньорослий ранньостиглий сорт заввишки до 1 м із середніми та великими дуже солодкими ягодами світло-синього кольору. Сорт вирізняється високою зимостійкістю – витримує морози до -30 ºC. Цей сорт добре вирощувати на дачній ділянці і навіть у контейнерах.
• Дюк – пізньоквітучий, але ранньостиглий високорослий сорт, що досягає у висоту двох метрів. Пізнє цвітіння настає після весняних заморозків, а раннє дозрівання дозволяє отримувати високі стабільні врожаї середніх і великих за розміром ягід, що не дрібнішають з роками. Сорт надзвичайно зимостійкий, але вимагає посиленого обрізування.

• Санрайз – середньовисокий розлогий кущ зі слабким паросткоутворенням, що дозволяє проводити обрізування не так часто, як в інших сортів. Великі, злегка сплющені щільні ягоди, чудові на смак, дозрівають у середині липня, з одного куща можна зняти до 4 кг плодів. На жаль, сорт може потерпіти від весняних заморозків.
• Шантеклер – середньорослий кущ із висхідними гілками, зацвітає після весняних заморозків. Середньої величини світло-блакитні кислувато-солодкі ягоди достигають наприкінці червня. З одного куща можна зняти до 4 кг плодів. Сорт вирізняється високою зимостійкістю.
• Нортленд – невисокий, всього метрової висоти розлогий кущ, здатний давати регулярні врожаї по 5-8 кг середньої величини блакитних тугих ягід із чудовим смаком. Сорт вирізняється високою морозостійкістю і коротким періодом вегетації – всі ягоди встигають дозріти до зими. Цінується цей сорт і в декоративному квітникарстві за компактність і невисокий зріст.
• Елізабет – високорослий розлогий кущ із прямостоячими стеблами і пагонами червонуватого відтінку, що є ознакою особливо високої зимостійкості сорту. Врожайність складає від чотирьох до шести кілограмів ягід з одного куща. Сорт пізній, але один із найкращих за смаковими якостями: дуже солодкі й запашні великі ягоди до 22 мм у діаметрі починають дозрівати з початку серпня. На жаль, встигають дозріти не всі ягоди.

Демиктен лак для ногтей от грибка

Посадка лохини садової

Коли саджати лохину

Посадка лохини здійснюється і навесні, і восени, але весняна посадка надійніша за осінню, бо за літній сезон саджанці лохини встигають прижитися на ділянці й зміцніти настільки, що ризик їхнього підмерзання взимку мінімальний. У цій статті ми познайомимо вас з агротехнікою рослини і докладно розповімо про те, як правильно посадити лохину, як вирощувати лохину і як доглядати за лохиною, а саме – чим підживити лохину, як поливати лохину і як розмножувати лохину. Вирощування лохини – процес нескладний, складніше буде зібрати і зберегти врожай, але і про це ми вам теж розповімо.

Ґрунт для лохини

Якщо ви вирішили вирощувати лохину у своєму саду, виділіть для неї сонячне, але захищене від вітру місце, і не намагайтеся заховати її в затінку – ягід буде мало, і їхній смак вам не сподобається. Поставтеся серйозно до вибору ґрунту для лохини, оскільки рости вона може тільки на кислих ґрунтах – оптимальний водневий показник для неї pH 3,5-4,5. Крім того, дуже бажано, щоб ділянка, на якій ви посадите лохину, кілька років побула під паром: лохина не терпить попередників. Отже, на сонячному тихому місці з добре дренованим торф’яно-піщаним або торф’яно-суглинистим ґрунтом лохина продемонструє вам свої найкращі якості. Якщо у вашому саду немає ділянки з ґрунтом, який буде до смаку лохині, не турбуйтеся, його можна створити рукотворно.

Посадка лохини навесні

Лохина навесні висаджується в ґрунт до набрякання бруньок. Перед тим, як посадити лохину, необхідно вирішити, який саме вид або сорт ростиме на вашій ділянці найкраще. У районах із прохолодним кліматом краще вирощувати низькорослу канадську лохину, а у більш теплих районах, де літо спекотне і довге, можна культивувати сорти садової лохини. Роблячи вибір, найважливіше зіставити терміни дозрівання з кліматичними особливостями вашої місцевості, інакше лохина може не встигнути дозріти, і тоді ваш самовідданий догляд за садовою лохиною виявиться марним.

Краще купувати саджанці із закритою кореневою системою – в горщиках або в контейнерах, але не можна просто перевалити їх із посудини в яму, бо тендітне коріння лохини саме по собі не розвернеться в ґрунті, і рослина не зможе розвиватися повноцінно. Перед тим, як садити лохину, опустіть контейнер із саджанцем на чверть години у воду, потім дістаньте саджанець із контейнера та постарайтеся обережно розім’яти земляну грудку і розправити коріння лохини.

Посадка садової лохини, як і лохини звичайної, розпочинається з риття ям розміром 60х60 і завглибшки в півметра на відстані 0,5 м одна від одної для низькорослих сортів, одного метра для середньорослих сортів і 120 см для високорослих сортів. Між рядами дистанція повинна бути від трьох до трьох із половиною метрів. Стінки і дно ями бажано розпушити, щоб вони могли пропускати повітря до коріння. Потім необхідно створити в ямі кислий субстрат, аби лохина розвивалася нормально – укладіть на дно верховий торф, змішаний із тирсою, хвоєю і піском, додайте туди для окислення ґрунту 50 г сірки, ретельно все перемішайте й ущільніть. Не додавайте в субстрат ніяких добрив, особливо органічних, які залужують ґрунт – всьому свій час. Тепер можна опустити саджанець в яму, розправити його коріння в різні боки і присипати його землею таким чином, щоб коренева шийка була заглиблена у ґрунт на 3 см. Після посадки саджанці поливають, а ґрунт навколо них мульчують дванадцятисантиметровим шаром хвойної тирси, кори, соломи або торфу.

Посадка лохини восени

Порядок посадки лохини не залежить від пори року, і він описаний у попередньому розділі, однак після осінньої посадки потрібно видалити секатором у саджанця першого року життя всі слабкі гілки, а розвинені бажано вкоротити наполовину. Якщо саджанцю більше двох років, обрізування після посадки не проводиться.

Косметичний ефект ягоди

Лохина – частий гість складу люксових нішевих марок, спеціалізованих аптечних брендів і косметики мас-маркету. Найчастіше ягода входить до складу «anti-age» засобів. Вона діє на дерму як антиоксидант: мінімізує прояви старіння і в’янення епітелію, розгладжує дрібні мімічні зморшки, робить шкіру більш рівною і пружною.

Косметологи рекомендують використовувати лохину не тільки як засіб боротьби зі зморшками, але і для попередження старіння шкіри. Ягода максимально живить шкірний покрив корисними речовинами, що продовжить вашу молодість на кілька років.

Лохина відповідає за рівень SPF косметичного засобу. Ягода здатна захищати шкіру від згубного впливу ультрафіолету. Якщо ви все-таки отримали надмірну дозу сонця і обгоріли, то нанесіть на пошкоджені ділянки крем або гель з лохини. Він надасть антисептичну, поживну і регенеруючу дію.

Поширена приготування омолоджувальної маски з лохини в домашніх умовах. Кілька способів використання плодів:

• ягодою можна збагачувати креми і сироватки для щоденного догляду. Подрібніть плоди і додайте їх в улюблений нічний крем, якщо хочете прискорити його дію і поліпшити результат;
• з лохини можна готувати домашні креми, масла і скраби. Підберіть комплекс ефірних масел, які підходять певному типу шкіри, змішайте з подрібненими ягодами і наносіть на обличчя. Якщо хочете приготувати скраб, візьміть дрібні абразивні частинки рослинного продукту (наприклад, кави або абрикосових кісточок) і змішайте з кашкою з лохини Процедура надасть не тільки відлущуючий, але і поживний ефект.

Загальна характеристика

Ягоди лохини формуються на невеликих кущах, які досягають не більше 1 метра у висоту. Гілки чагарнику вигнуті, гладкі і пластичні, пофарбовані в сірий відтінок. Довжина листя не перевищує 3 сантиметрів. Перш ніж сформувати плід, чагарник розвиває гарну п’ятизубчату квітку, пофарбовану у білий або блідо-рожевий колір. Ягода формуються з цих квітів і досягає 1-2 см в діаметрі. Плоди округлі, пофарбовані в сірувато-синій колір.

Ягоди дозрівають до серпня, стають м’якими, з ніжним смаком і синім глибоким відливом. Лохина, зібрана в кінці серпня, вважається соковитою і насиченою.

Важливо враховувати специфічну структуру ягоди при транспортуванні. Плоди легко давляться, лопаються і стають непридатними для вживання. Акуратно утрамбуйте лохину в ємності (скляні банки або щільні дерев’яні ящики), постарайтеся уникати вибоїн і нерівностей на шляху до фінішної точки.

Раніше лохину вважали п’янкою і шкідливою ягодою. Причина тому – банальна неуважність. Несформовані плоди голубики часто плутають з багном. Саме ця рослина має п’янкий ефект, провокує головний біль і нудоту. Наслідком такої помилки, є специфічні прізвиська лохини (пьяніка, гонобобель), які все ще існують в народі.

Вирощування лохини

Для успішного вирощування лохини необхідно запастися приладом для контролю кислотності ґрунту (РН). Він стане в нагоді як при посадковій підготовці субстрату, так і в подальшому процесі культивування. Для посадки лохини вибирають тільки сонячні місця і такі, де ґрунтові води не ближче 0,5 метри. Лохину можна висаджувати як у ями, так і на гребені. Якщо на ділянці ґрунт легкий і немає застою води, а також якщо він лужний або нейтральний, то лохину висаджують в посадкові ями, які готують і заправляють спеціальним способом. Для успішного культивування лохини ґрунт повинен бути кислим (мати значення РН від 4,0 – 5,0, а в ідеалі 4,5 до 4,7), а також пухким, вологим і повітропроникним. Для забезпечення цих умов копається яма глибиною 45 і шириною 60-70 сантиметрів, на дно додається гранульована або порошкова сірка (20-30 грам) і змішується з ґрунтом. Потім яму заповнюють субстратом з верхового торфу, річкового піску або піску з хвойного лісу, перепрілого хвойного опаду і перепрілої двох-трьох літньої тирси хвойних порід. Свіжу тирсу в яму краще не додавати, а використовувати її для мульчування. Субстрат бажано приготувати за два дні до посадки і добре його зволожити, а потім заправити яму і в центрі висадити саджанець. Найкраще для посадки лохини брати саджанці із закритими коренями (в горщиках), так як рослини лохини живляться за допомогою ендотрофної мікоризи (грибка, з яким співіснує коріння). Це ж є однією з головних причин зростання лохини тільки у кислому середовищі. Мікориза може поглинати елементи живлення з ґрунтового розчину тільки в кислому середовищі, а в слабокислому, нейтральному або лужному мікориза не працює. При посадці бажано дістати саджанець з горщика і обережно руками розвести нижню частину кореневої грудки в сторони. Це необхідно зробити для спрямування коренів в горизонтальне положення, а також для кращого закріплення саджанця в посадковій ямі.

На глинястих ґрунтах або на ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод, лохину краще висаджувати на гребенях. Для цього ґрунт знімають на глибину десять сантиметрів, вносять сірку, перемішують, потім насипають горбком ґрунтову суміш. Як і при посадці в ями, в центрі висаджують саджанець. Потім, як в ямах, так і на гребенях, лохину мульчують тирсою або стружкою хвойних порід шаром в 10 сантиметрів. Мульчувати також можна сосновою корою і хвоєю, адже все це сприяє збереженню вологи, зниженню температури субстрату в спеку, а також окислює його. Після посадки рослину поливають. Для підкислення ґрунту протягом вегетації можна використовувати сірку з розрахунку 40-60 грам на один квадратний метр, також можна на три літри води додати одну чайну ложку лимонної або щавлевої кислоти. Найкраще використовувати електроліт для кислотних акумуляторів у пропорції 50-100 мл на 10 літрів води. Норма витрати – 10 літрів на один квадратний метр. Перед проведенням підкислення необхідно поміряти рівень РН.

Современность

Въезд на остров по дороге от Ильинского шоссе

Согласно решению Совета депутатов Красногорского района № 675/3 от 27.03.2003, Лохинский остров, расположенный между двумя водопроводными станциями — Рублевской и Западной, объявлен особо охраняемой природной территорией в пределах первого пояса зоны санитарной охраны источников питьевого водоснабжения Москвы. Его экологическое состояние играет исключительно важную роль в поддержании высокого санитарного уровня источников питьевого водоснабжения, в очистке речных вод перед крупнейшей Рублевской станцией. Режимом первого пояса на данной территории запрещается любая хозяйственная деятельность. На территории памятника природы запрещены охота, разведение костров, рубка деревьев. Ограничивается доступ граждан в пожароопасный сезон. Попасть на остров можно по мосту через протоку старицы, до которого ведёт дорога из деревни Глухово. Въезд на остров закрыт для частного автотранспорта, разрешаются только пешие, велосипедные и лыжные прогулки. При этом статуса заповедника или национального парка у территории нет

Полив лохини

Голубиці потрібен хороший полив під час плодоношення і після, адже тоді закладаються бруньки врожаю наступного року. Якщо ґрунт недостатньо зволожений, то це вплине негативно на кількість врожаю майбутнього року. Лохина однаково чутлива як до посухи, так і до надлишку вологи, а точніше посуху вона переносить легше, ніж надмірне зволоження. Застій води більше двох днів може призвести до хвороб або загибелі куща. Найкращим варіантом зрошення є крапельний полив. Субстрат в посадковій ямі необхідно підтримувати в помірно вологому стані. Для цього в теплу пору року буде достатньо одно-двох разових поливів на тиждень. Якщо через крапельний полив, то один літр в день для тільки посаджених кущів, для молодого ягідника 10-12 літрів на день, а для продуктивного ягідника потрібно близько 22 літрів щодня.